Я, Товт Михайло Михайлович, вчитель історії та правознавства Залужанської
загальноосвітньої школи І – ІІІ ступенів. Працюю над методичним питанням “Вивчення історичного минулого Закарпаття на уроках історії України”. Вважаю, що одним із важливих засобів підвищення інтересу
учнів до історії є використання краєзнавчого матеріалу, що допомагає
вчителю у доступній формі розкривати загальні закономірності історичних явищ,
формувати історичні поняття, а головне, спонукає в учнів інтерес до знань,
виховує прагнення до самостійної творчості.
Моя мета - виховання громадянина
України, соціально зрілої, працелюбної, творчої особистості, яка знає і поважає
власну історію. Ця мета реалізується в процесі паралельного і синхронного
вивчення історії України, історії рідного краю та всесвітньої історії.
Я – Учитель і це визначає всю мою суть і
все моє життя. Це зовсім інший вимір часу – навчальними роками, семестрами,
уроками, перервами, – і так уже дев’ятий
рік... Це час, наповнений щоденною кропіткою працею, бо ти торкаєшся
найціннішого – людських душ. Вчитель допомагає навчатися тому, хто прийшов до
храму Науки. Своєю компетентністю і обізнаністю ти запалюєш вогники інтересу і
бажання пізнати щось нове.
Я – Учитель і я цим пишаюсь. І хоч
працювати приходиться в нелегких умовах нашої «ринкової» економіки, яка мало що
робить для створення матеріальних умов для педагогів школи, мене не залишає
бажання вдосконалюватись, підвищувати свою педагогічну майстерність, в ім’я
високої мети - навчання і виховання Людини.
Існує проста істина: щоб бути
справжнім учителем, потрібно любити те, чого навчаєш, і тих, кого навчаєш. Їх
треба знати. Вздовж і впоперек. Поважати і довіряти. Берегти «собори дитячих
душ». Вчитель допомагає своїм вихованцям, направляє на шлях, підтримує у
хвилини тривоги і розпачу, випускає у великий світ. Кожен вчитель шукає
сьогодні такі стежки до душ дітей, щоб завоювати у них довір’я і викликати
інтерес до самого простого процесу оволодіння знаннями і виховання у собі
найкращих людських рис.
Ні на мить не залишає думка : ти –
взірець, взірець у поведінці, способі життя, відношенні до звичайних явищ. Ти
знаходиш у кожному вихованці щось хороше, проектуєш і розвиваєш його, дотягуєш
його до ідеалу. Віриш у цей ідеал і вони вірять тобі. Бо ти – Учитель.
Найголовніше не зійти з обраної дороги якою ти пробираєшся зі своїми учнями
крізь темряву. І він обов’язково настане – сонячний, радісний, яскравий
Світанок… Бо ім’я твоє – Учитель, а праця твоя вічна….